Облаштування свердловин необхідно для того, щоб Ви могли користуватися вже пробуреною свердловиною. Комплекс робіт з облаштування свердловин дозволяє надати Вам свердловину «під ключ».

Монтаж високодебітних свердловин більш технологічний процес, ніж монтаж свердловин для приватного будинку. Насос монтується на залізних трубах, повна система монтажу спеціально розробляється в проекті на свердловину і проходить державну перевірку при його затвердженні. УБК «​​Аквасфера» затверджує проект, отримує всі необхідні дозволи і бурить і монтує свердловину в повній відповідності з документами.

Затратність цього процесу буде регулюватися якістю обраного Замовником насоса і автоматики.

УБК “Аквасфера” може запропонувати обладнання будь-якого виробника з будь-якої цінової ніші: SAER (Італія), Pedrolo (Італія), Calpeda (Італія), Willo (Німеччина), Grundfos (Німеччина), вітчизняні виробники.

Водопровідні насосні станції є найбільш відповідальними спорудами в системах водопостачання, що забезпечують подачу необхідної кількості води під потрібним напором.

Насосні станції представляють собою досить складний комплекс механічного устаткування і енергетичних установок (електродвигунів, силових трансформаторів, розподільних пристроїв), трубопроводів, арматури, контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації.

1. По розташуванню в загальній схемі водопостачання насосні станції поділяються на:

станції першого підйому – призначені для подачі води з джерела водопостачання на очисні споруди. Якщо очищення води не потрібно, то насосні станції першого підйому служать для подачі води в резервуари або водонапірну вежу.

У деяких системах водопостачання (найчастіше малих) насосна станція першого підйому може бути єдиною в даній системі, тоді її просто називають насосною станцією;

станції другого підйому – призначені для подачі очищеної води з резервуарів у водоводи і розподільчу мережу. Іноді насосну станцію другого підйому блокують з очисними спорудами або (при сприятливому рельєфі місцевості) з насосною станцією першого підйому;

станції оборотного водопостачання, де одна група насосів подає відпрацьовану на виробництві гарячу воду на охолоджуючі пристрої, а інша повертає охолоджену воду до цеху. Або відпрацювана гаряча вода надходить на охолоджуючі пристрої самопливом під залишковим напором, а група насосів повертає охолоджену воду до цеху;

підвищувальні станції служать для підвищення напору в мережі окремого будинку або кількох будівель.

2. По виду обслуговування об’єктів (за призначенням) насосні станції поділяються на станції, що подають воду на технічні, господарсько-питні та протипожежні потреби.

3. За розташуванням насосного обладнання щодо поверхні землі насосні станції поділяються на:

• наземні – з підлогою на рівні або вище поверхні землі;
• заглиблені – з наземною будовою і підлогою нижче поверхні землі;
• підземні – з перекриттям на рівні або нижче поверхні землі.

4. За ступенем автоматизації управління розрізняють насосні станції з ручним управлінням, автоматизовані насосні станції і станції з дистанційним управлінням.

Є багато варіантів схем подачі води при використанні підземних джерел водопостачання. Одним варіантом передбачається подача води безпосередньо у водопровідну мережу з водоносного горизонту за допомогою свердловини і насосної станції першого підйому.

Інший випадок, коли джерелом водопостачання служать підземні води різних водоносних горизонтів, що залягають на різній глибині від поверхні. В такому випадку експлуатація здійснюється за допомогою групи свердловин, кожна з яких обладнана окремим водопідйомником, що направляє воду в збірний резервуар. З нього вода подається в мережу насосами другого підйому або, минаючи його, безпосередньо в мережу.

Якщо водовідбір проводиться кількома свердловинами з неглибокого водоносного горизонту, то вода може підніматися на поверхню насосами, розташованими в будівлі станції першого підйому в збірний резервуар, а потім направлятися в мережу насосами станції другого підйому.

У деяких випадках вода з бурової свердловини за допомогою всмоктуючих трубопроводів, що працюють під вакуумом, направляється в збірний резервуар, звідки насосами подається в мережу.

При використанні глибоких підземних вод, підйом води із свердловини і подача в збірний резервуар здійснюється за допомогою ерліфта. Компресор при цьому розташовується в приміщенні насосної станції. Аналогічну схему можна застосувати і при використанні глибоководних заглибних насосів.

Оптимальна схема розташування водозабірних свердловин визначається гідрогеологічними розрахунками, виконаними для декількох варіантів.