На кожну свердловину глибше 20 м складається індивідуальний проект, який підлягає узаконенню в державних структурах влади. Буріння свердловин на воду за типовими проектами, а також складання таких проектів абсолютно неприпустимо внаслідок надзвичайної різноманітності гідрогеологічних умов (Кодекс України «Про надра», Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»).

Якщо ж підземні води використовуються в комерційних цілях:

• бутилювання і подальший продаж,
• використовується підприємствами в технічних цілях (полив, миття підлог і т.п.),
• є джерелом питного водопостачання, який носить колективний характер (турбази, будинки відпочинків ы тому подібне),
• використовується в технологічному циклі (теплові насоси, охолодження тощо) з наступним скиданням,

то необхідно отримати спеціальні дозволи на використання підземних вод, так зване спецводокористування, незалежно від глибини їх залягання.

Водозабірні свердловини, передбачені до буріння в районах з достатнім ступенем гідрогеологічної вивченості, що дозволяє визначити параметри її конструкції, проектуються як експлуатаційні.

У районах, слабо вивчених у гідрогеологічному відношенні, або на ділянках з невитриманими гідрогеологічними та гідрохімічними умовами свердловини проектуються як розвідувально-експлуатаційні, глибина і конструкція яких коригуються в процесі буріння і випробування.

При виборі місця закладення свердловини повинні бути враховані:

• санітарні вимоги, що виключають забруднення підземних вод з поверхні промисловими або природними стоками;
• економічні вимоги, що забезпечують максимальне наближення свердловини до споживача;
• геологічні вимоги, що виключають можливість потрапляння води з інших більш мінералізованих водоносних пластів або взаємодії проектованої свердловини з діючими;
• умови рельєфу місцевості, що виключають затоплення гирла свердловини паводковими водами.

Технічний проект спорудження свердловинного водозабору підземних вод складається з наступних розділів: пояснювальній записки, спеціальної та технологічної частин, пристрої та розрахунку зони санітарної охорони, графічного оформлення, кошторисної документації.

Мал.1. Приклад проекту геолого-технічного розрізу

При проектуванні артезіанських свердловин і споруд для забору підземних вод вирішуються також основні питання як:

• вибір майданчика для розміщення свердловин;
• вибір водоносного пласта для постійної експлуатації;
• визначення можливого дебіту однієї свердловини, визначення необхідної кількості робочих і резервних свердловин, а також відстані між ними;
• розрахунок взаємодії всіх свердловин;
• вибір типу фільтра свердловини і визначення його основних розмірів;
• вибір та підбір насосного і водопідйомного обладнання для постійної експлуатації;
• вибір способу буріння і типу бурових машин;
• розробка конструкції свердловини, оголовка.
• гідрогеологічні дослідження і розрахунки;
• розрахунок продуктивності водозабору і зниження динамічного рівня води, як в самому водозаборі, так і в зоні його впливу протягом розрахункового терміну його експлуатації;
• вибір типу, схеми і конструкції водозабору, насосного обладнання та з’єднувальних комунікацій;
• прогноз якості підземних вод і складання проекту зон санітарної охорони, а в разі потреби також і спеціальних заходів щодо захисту підземних вод від забруднення побутовими, промисловими та іншими стічними водами;
• оцінку водного впливу проектованого водозабору на довколишні існуючі водозабори, довкілля, флору і фауну (ОВНС).

Геофізичні дослідження

Українська бурова компанія «Аквасфера» виконує геофізичні дослідження в повному обсязі.

Геофізичні дослідження свердловин – комплекс фізичних методів, що використовуються для вивчення гірських порід в яких буриться свердловина, а також для контролю технічного стану свердловини.

Каротаж, також відомий як промислова або бурова геофізика, призначений для вивчення порід, які безпосередньо примикають до стовбура свердловини (радіус дослідження 1-2 м). Часто терміни каротаж та геофізичні дослідження ототожнюються, однак геофізичні дослідження включають також методи, що служать для вивчення міжсвердловинного  простору, які називають свердловинною геофізикою.

Зона санітарної охорони

Відповідно до «Положення про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та господарсько-питного призначення» встановлено три пояси зони санітарної охорони: перший пояс (пояс суворого режиму) – на ділянці водозаборів підземних вод, а також всіх водопровідних споруд, включаючи водовід від водозабору підземних вод до розподільної мережі споживача. Другий і третій пояси (пояси обмежень) зон санохорони включають територію, на якій охороняються від забруднення джерела живлення підземних вод та їх експлуатаційні споруди.

У кожній зоні встановлюється спеціальний режим водогосподарських та народногосподарських заходів – будівництва та експлуатації житлових і виробничих споруд, рекреації, інших заходів.

Для водозаборів, розташованих на території об’єкта при виключенні можливості забруднення грунту та підземних вод, зона 1-го пояса скорочується за погодженням з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби до 15-25 м.

Ви можете замовити розрахунок витрат на проект або геофізичні дослідження по інтернету заповнивши форму “Замовити розрахунок робіт”.